Упродовж тисячоліть хліб супроводжує людину в радості та тривозі, у праці й у святі, від народження та до останнього прощання.
Проєкт представляє хліб як соціокультурне явище, що є невіддільною частиною нашої повсякденності, а також святкової, ритуальної й художньої традицій: від утилітарних знарядь землеробської культури до концептуальної мистецької рефлексії, від історичної ролі хліба у контексті утисків, голоду та боротьби за свободу України до місця хліба в традиційних святах, обрядах, народній поетиці, топоніміці та прізвищах.
Хліб стає метафорою, сюжетом, подекуди — медіумом в роботах Марії Примаченко, Олександра Саєнка, Олега Грищенка, Жанни Кадирової, Ігоря Гайдая, Альбіни Ялози та інших українських художників та художниць.
Від зерна, що долає темряву грунту, до хлібини, що зʼявляється на столі, розгортається шлях, сповнений надії.