Рак слинних залоз: все, що вам потрібно знати

27 червня 2025 • Краса та здоров`я • коментарів: 0RU

Рак слинних залоз - це онкологічне захворювання, що виникає в тканинах залоз, що відповідають за вироблення слини. Ці залози беруть участь у процесах ковтання, промови, перетравлення їжі та сприйняття смаку. Захворювання відноситься до рідкісних форм раку голови та шиї, частіше діагностується у чоловіків віком 60-70 років.

Слинні залози діляться на великі (навколоушні, підщелепні та під'язикові) і малі (розташовані в слизовій оболонці порожнини рота і верхніх дихальних шляхів). У 75-80% випадків пухлина розвивається у привушній залозі, рідше – у підщелепній, під'язичну або малих залозах.

У яких слинних залозах найчастіше трапляється рак?

Рак слинних залоз переважно розвивається в привушній залозі – найбільшій із трьох пар великих слинних залоз. Найбільш поширеною доброякісною пухлиною як у великих, так і в малих слинних залозах є плеоморфна аденома. Вона становить близько 50% всіх пухлин слинних залоз та близько 65% пухлин саме привушної залози. Серед злоякісних новоутворень лідирує мукоепідермоїдна карцинома, яка зустрічається приблизно у 10% усіх пухлин слинних залоз та близько 35% злоякісних пухлин цієї області, переважно локалізуючись у привушній залозі.

Симптоми раку слинних залоз

Цей тип онкологічних патологій часто розвивається безсимптомно на ранніх стадіях, проте зі зростанням пухлини з'являються характерні ознаки, які важливо не ігнорувати:

• Ущільнення або припухлість в області щелепи, шиї або рота, які можуть бути помітні візуально або прощупуватись при пальпації.
• Постійний або періодичний біль у ділянці щоки, вуха, щелепи, шиї або рота, що посилюється при жуванні, ковтанні або розмові.
• Оніміння, поколювання чи м'язова слабкість однією стороні обличчя через ураження лицьових нервів.
• Труднощі при відкриванні рота, пов'язане із залученням тканин навколо щелепного суглоба та обмеженням його рухливості.
• Проблеми з ковтанням, що виявляються відчуттям «грудки» в горлі, болями при ковтанні та зниженням апетиту.

Раннє виявлення цих симптомів та звернення до лікаря значно підвищують ефективність лікування та прогноз.

Чи викликає рак слинних залоз параліч обличчя?

Лицьовий нерв, який керує м'язами обличчя, проходить через привушну залозу – одну з великих слинних залоз. Якщо злоякісна пухлина привушної залози поширюється та залучає лицьовий нерв, це може призвести до паралічу м'язів обличчя з одного боку.

Доброякісні та злоякісні пухлини: відмінності за симптомами

Доброякісні пухлини, як правило, ростуть повільно, не викликають болю і не проникають у навколишні тканини. Вони оточені тонкою капсулою і лише розсувають сусідні структури, формуючи простір зростання. Пацієнти рідко відзначають болючі відчуття при таких утвореннях.

Злоякісні пухлини розвиваються агресивно. Вони можуть проникати в навколишні тканини, порушувати функції сусідніх структур та метастазувати у лімфатичні вузли та віддалені органи (печінка, легені, мозок, кістки). Біль часто з'являється при ураженні нервів, кісток або суглобів, а також при значному збільшенні ракових клітин.

Причини раку слинних залоз

Точні причини розвитку аномальних змін у слинних залозах до кінця не вивчені.

• тривале існування доброякісних пухлин у слинних залозах;
• вплив іонізуючої радіації (у тому числі в рамках променевої терапії);
• куріння.

Також розглядається роль генетичної схильності та впливу деяких хімічних речовин.

Діагностика раку слинних залоз

Рання діагностика заснована на симптомах, з якими пацієнт звертається до лікаря, – найчастіше це припухлість, біль чи оніміння в ділянці обличчя, щелепи чи шиї.

Спочатку проводиться клінічний огляд: лікар оцінює наявність та характер новоутворення, його розміри, щільність, рухливість та симетричність, порівнюючи обидві сторони голови та шиї.

Для уточнення діагнозу застосовуються методи візуалізації:

• КТ та МРТ – дозволяють визначити локалізацію, структуру пухлини та ступінь її поширення;
• біопсія – обов'язкова постановки точного діагнозу. Зразок тканини спрямовується на гістологічне дослідження.

Після підтвердження діагнозу за допомогою МРТ також оцінюють стадію раку та можливе ураження оточуючих структур.

Як проводиться біопсія при раку слинних залоз?

Біопсія при пухлинах слинних залоз може виконуватись декількома способами. Найбільш поширеним методом для пухлин привушних та підщелепних залоз є тонкоголкова аспіраційна біопсія. Для малих слинних залоз краще відкрита (інцізійна) біопсія з використанням щипців. Також застосовуються товстоїгольна біопсія та біопсія замороженого зрізу.

Лікування онкологічних захворювань слинних залоз

Протипухлинна терапія завжди підбирається індивідуально і залежить від стадії захворювання. Для вибору оптимальної тактики враховуються розмір пухлини, ступінь її поширення на прилеглі тканини, наявність метастазів у лімфатичних вузлах та гістологічний тип клітин. Ці фактори допомагають визначити агресивність та прогноз, що важливо для формування ефективного плану терапії.

Основним методом лікування є хірургічне видалення пухлини, спрямоване на повне висічення ракових тканин із збереженням функції та зовнішнього вигляду ураженої області.

Променева терапія застосовується як самостійний метод при неможливості операції, так і після хірургії для знищення ракових клітин, що залишилися, і зниження ризику рецидиву. Вона особливо важлива при пухлинах високої злоякісності чи ураженні лімфатичних вузлів.

Хіміотерапія рідше застосовується, але відіграє значну роль при агресивних формах раку, віддалених метастазів або при неоперабельних пухлинах. Вона допомагає контролювати зростання пухлини, покращуючи виживання та якість життя пацієнта.

Часто для максимального ефекту використовують поєднання хірургії з променевою та/або хіміотерапією. Такий комплексний підхід враховує особливості пухлини та пацієнта, підвищуючи шанси на успішне лікування та знижуючи ризик ускладнень.

Прогноз та виживання

За даними Лікарні ізраїльської онкології LISOD, більшість пухлин слинних залоз є доброякісними, і виживання при таких новоутвореннях сягає близько 95%. При злоякісних пухлинах прогноз залежить від стадії та морфологічного типу пухлини. Без лікування або при пізньому обігу показники виживання можуть знижуватися до 50%.

Якими є наслідки операції на слинних залозах після їх видалення?

Видалення однієї з великих слинних залоз (навколошної або підщелепної) зазвичай не призводить до значних проблем, таких як сухість у роті або зниження слиновиділення. Інші слинні залози і дрібні залізні структури компенсують втрату, підтримуючи нормальне слиноутворення. Це дозволяє зберігати функції промови та живлення навіть після видалення однієї з великих залоз.